Історія гоління майже так само стара, як людство. Ще неандертальці зіскоблювали зайву рослинність з лиця заточеними кремнієвими пластинами. Стародавні греки використовували для цих цілей гострі ножі і кинджали. Та і предки слов’ян не особливо думали над проблемою гоління, шматуючи свої бороди сокирою, або на худий кінець, мечем.
Пристосування, яке можна віддалено назвати бритвою - прямою і дуже гострий ніж, - вперше створили стародавні римляни. Голитися цим ножем було справою нелегким, навіть небезпечним. Крім міцних нервів була потрібна і чимала вправність. Невелика осічка, і можна було перерізувати собі горло. Тому і в стародавньому Римі, і в середні віки гоління довіряли спеціально навченим людям - цирульникам, які непогано наживалися на бажанні сильної половини людства мати чисте підборіддя. Послугами цирульників користувалися всі, не дивлячись на чини, звання і віру. А в процесі гоління встигали обмінятися новинами, та і просто поклепати.
У Європі перукарні за сумісництвом були також і своєрідними клубами.
За старих часів гоління було справою небезпечним: крім міцних нервів була потрібна і чимала вправність
У Росії голитися примушували насильно. Досить пригадати Петра I, що повелів «бороди голити». І як не чинила опір волі монарха православна Русь, бороди голити довелося. Але звичка голитися остаточно укорінялася в Росії лише через два сторіччя.
Жілетт! Краще для чоловіка немає?
На початку XX століття, коли час став цінуватися дорого, а щоденний похід до цирульника став недозволеною розкішшю, американець Жілетт придумав одноразову бритву. Меткий винахідник затиснув з двох боків пластинками невелике двосічне лезо і прикріпив до цієї нехитрої конструкції зручну ручку-держатель. Такою бритвою випадково перерізувати собі горло було неможливо. Люди стали голитися самостійно. Спочатку, правда, не зовсім охоче. Допомогла 1-а світова війна. Жілетт уклав операцію з міністерством оборони США. Кожному американському солдатові було наказано користуватися виробом заповзятливого співвітчизника.
Військовослужбовці розповсюдили безпечну бритву по всьому світу, остаточно позбавивши цирульників їх шматка хліба.
Потім безпечні бритви стали і зовсім одноразовими. В1975 року француз-раціоналізатор Марсель Бік презентував широкій громадськості першу бритву цього типу. Вона була одностороннім лезом, упаяним в шматок пластмаси. Голила вона не краще за традиційний верстат, але була зручніше і дешевше. Нею можна було поголитися і негайно ж викинути. Незабаром до першого леза додалося друге, а потім і третє. Три леза стали голити «не просто чисто, а бездоганно чисто». І здавалося б, на цьому подальше удосконалення бритвених верстатів можна було і закінчити. З їх допомогою люди голяться до цього дня, і голяться непогано.
Чи так потрібно кардинально покращувати це просте пристосування? Може бути і потрібно! Але це тема іншої статті. Ми ж повернемося в початок минулого століття, а точніше - в 20-і роки.
Одноразові бритви: поголившись, їх можна викинути
Боротьба титанів
Як ми пам’ятаємо, поява бритвеного верстата пана Жилета так і не позбавила чоловіків від вологого гоління. Для того, щоб добре поголитися, треба було спершу розпарити шкіру, зробити вологий компрес, нанести піну, а після гоління освіжити шкіру лосьйоном. На гоління все одно витрачалася ціла купа часу. Тому, одночасно з удосконаленням верстата, винайденого Жілеттом, допитливі розуми намагалися придумати кардинально інший метод гоління - легший і швидший, без води і піни. А хто шукає, той завжди знайде.
Полковник Джейкоб Шик, ймовірно на своєму власному досвіді переконався в тяготах традиційного гоління. Хороброму вояці напевно просто не вистачало час в перервах між боями для усунення щетини. Можливо, ходити із зарослим підборіддям офіцерові набридло. Спершу полковник намагався оптимізувати безпечну бритву «Жілетт», змінити конструкцію лез. Але потім зрозумів - скільки леза не міняй, часу не виграти. Полковник став працювати над винаходом бритви, яка дозволила б голитися не тільки без кремів і лосьйонів, але і взагалі без води. Робота увінчалася успіхом. У 1923 році Шик презентував електробритву, за допомогою якої можна було голитися насухо.
Володарям електробритви Шику спочатку доводилося наочно показувати як нею користуватися
Принцип роботи винаходу виявився невитіюватим - приблизно такий же використовується в м’ясорубці. У цьому пристосуванні завжди присутньо два ножі - рухомий і стаціонарний. Приготування фаршу (який по-суті, є порізаним на дуже дрібні шматочки м’ясом) відбувається при зіткненні ріжучих кромок рухомого і нерухомого ножів. У бритві Шику круглий рухомий ніж, що мав одне лезо, приводився в рух маленьким двигуном. Волоски крізь прорізи нерухомого ножа потрапляли всередину бриючої головки, де і зістригалися. Нерухомий ніж не тільки брав участь в голінні, але одночасно захищав шкіру від порізів.
Хоча, перша бритва Шику скоріше не голила, а дерла. Крізь рідкісні прорізи насадки проникали не всі волоски, та і сам ніж швидко тупився. Проте ідею полковника перейняв інженер Олександр Хоровіц з компанії Philips. З його допомогою фірма вже в квітні 1939 року випустила свою першу роторну (з рухомим ножем, що обертається) бритву «Філішейв». До її конструкції інженери внесли деякі поліпшення: ніж, що обертається, став містити не одне, а три леза. Та і кількість прорізів в бриючій головці збільшили до сорока восьми. Надалі з’явилися бритви з двома головками, а потім і з трьома. У приблизно такому вигляді роторна бритва дійшла і до наших днів.
Тепер машинки цього типу забезпечують чисте гоління навіть при нерівномірній щетині. Правда, ножі роторних бритв можуть викликати роздратування, тому не дуже годяться для чутливої шкіри.
Бритва Philishave 7730 - перша роторна електробритва від Philips
У 1950 році німець Макс Браун представив винайдену ним електробритву «S50». Ця бритва дещо відрізнялася від роторної. Нерухомий ніж в бритві Брауна був виконаний у формі напівкруглої сітки, яка займала всю поверхню бриючої головки. До зворотної поверхні сітки щільно прилягав рухомий ніж, який, циклічно рухаючись від однієї неї краї до іншого, зістригав волоски. Нову бритву споживачі оцінили - вона швидко завоювала популярність серед поклонників сухого гоління. На відміну від роторної, вона не викликає сильного роздратування і більше підходить володарям чутливої шкіри.
«S50», перша електробритва фірми Braun
Одночасно робилися і інші спроби створити електричну бритву. Компанія «Ремінгтон» вела розробки по створенню «стригучого блоку». Але широкого поширення на європейському ринку ці пристрої не набули. Не допомогла ні прогресивна конструкція, ні агресивна реклама. Люди як і раніше асоціювали назву «Ремінгтон» з друкарськими машинками і рушницями. У конце-концов виробник опинився на межі розорення і був поглинений міжнародним концерном «Спектрум».
Бритва «Ремінгтон» широкого розповсюдження на європейському ринку не отримала
З відходом «Ремінгтона» вся конкуренція на європейському ринку електробритв звелася, в основному, до протиборства Braun з Philips. Прагнучи оволодіти покупцем, кожна з протиборчих сторін почала удосконалювати свій агрегат. Philips зробив головки своєї бриючої системи плаваючими. Плаваючі головки навчилися обтікати форму особи, забезпечивши якісніше і безболісне гоління. Спочатку леза «навчилися» йти углиб корпуси бритви. Потім інженери поліпшили рухливість головок, додавши рух з одного боку в інший. У свою чергу, Braun збільшив кількість рухомих ножів, об’єднавши їх в касети. Сіткові бритви стали справлятися з волосками будь-якої довжини і товщини.
Сама сітка стала надтонкою. Отвори в ній стали проробляти методом того, що електрохімічного труїть. Бриюча головка також перестала бути нерухомою, вона почала відхилятися в чотирьох вертикальних площинах на 30 градусів, повторюючи контури особи.
Бритва Philishave Envoy SC7960 була однією з перших обладнана плаваючими головками.
На благо людства
Від цієї битви титанів споживачі тільки виграли. Голити вироби обох гігантів стали чистішими, а шкіра після гоління стала відчувати себе краще. Правда, до певного часу доводилося голитися поряд з розеткою, але виробники виправили і цей недолік, створивши вже в сімдесяті роки пристрою з акумулятором. З тих пір у всіх серіях бритв Braun і Philips є моделі з подвійним способом живлення (мережевим і акумуляторним). Час зарядки акумуляторів варіюється від 1 до 6 ч. А час роботи - від 21 до 200 мин. Цього цілком достатньо для того, щоб збрити найгустішу щетину. Зазвичай акумулятори знаходяться в корпусі бритви, а зарядка вбудована в підставку або футляр бритви.
Після закінчення гоління таку бритву досить покласти на місце - зарядка почнеться автоматично.
Braun Sixtant - одна з перших бритв з вбудованим акумулятором
У нинішньому столітті бритви обростати наворотами не припинили. З’явилися рідкокристалічні і світлодіодні дисплеї, на яких стала відображатися інформація про швидкість обертання лез, необхідність чищення і мастила пристрою, а так само рівень зарядки акумулятора. Сама зарядка стала безконтактною. Бритви стали оснащувати насадкою для стрижки бороди - тріммером. Більшість електробритв мають або відкидний, або висувний тріммер, завдяки якому у чоловіків з’являється можливість поекспериментувати з своєю зовнішністю. Правда поки більшість експериментів закінчуються не дуже вдало. Тріммером у більшості електробритв поки можна лише злегка подровнять віскі.
Все-таки, електробритва - це не машинка для стрижки волосся, як би не намагалися нас переконати в зворотному маркетологи. Але можна бути упевненим: незабаром виробники виправлять і цей недолік.
Braun Cruizer 2865 оснащена тріммером
І миє, і голить…
Проте, немає межі досконалості. Як тільки електробритва для сухого гоління стала вельми непогано справлятися з своїми обов’язками, людство раптово пригадало про традиційне гоління з піною і лосьйонами. Навіть ті, хто раніше голився насухо, економлячи свій час, тепер знов схиляються до мокрого гоління. Спеціально для них компанія Matsushita, що проводить електробритви Panasonic, створила першу в світі електричну бритву, що дозволяє використовувати звичайну піну для гоління. Компанія, що пробилася на європейський ринок в 90х роках минулого століття, стала бурхливо набирати обороти. Philips і Braun відповіли на східну загрозу системами Coolskin і Freeglider.
Ці системи, на відміну від японської, мають один недолік - зволожуючий лосьйон автоматично наноситься на шкіру із спеціального картріджа. Картріджи доводиться купувати окремо, і підходять вони далеко не до всіх моделей. Правда, лосьйон діє ефективно. Він знижує тертя між шкірою і бритвеною головкою, виключаючи можливість появи яких-небудь дискомфортних відчуттів.
Роздратування, - цей бич електробритв, поступово відходить в минуле. Електробритва для вологого гоління тепер не боїться води, що забезпечує легший догляд за нею: досить потримати під струменем води, а не утомливо чистити спеціальними засобами і щіточками.
Panasonic ES8163: ультрасучасна бритва для сухого і вологого гоління
Втім, не дивлячись на самі передові технології, догляд за бритвою все-таки необхідний. Закон тертя людський геній ще не переміг. Будь-яка рухома і, відповідно, частина, що треться, з часом зношується, у тому числі і в електробритвах. У апаратах роторного типу зношуються ножі, у сіткових слабким місцем є сама сітка. І ножі, і сітки треба міняти приблизно раз на два роки. Виробники зазвичай поставляють в комплекті з бритвою пару запасних ножів або сіток. Крім того, на сучасну електробритву дається достатньо довгий гарантійний термін. В крайньому випадку машинку, що раптово занедужала, можна віднести в гарантійну майстерню, де майстри-професіонали усунуть поломку.
А поки техніку лагодять бритви, винахідники працюють над подальшим поліпшенням своїх виробів, можна не голитися зовсім. Кому як більше подобається!
Архів рубрики 'Історія'
Макс Браун народився в 1890 р. в східній Пруссії. У 1921 р., будучи вже інженером і винахідником, Макс Браун відкрив у Франкфурті цех по виготовленню радіодеталей. Пізніше на основі відкритого виробництва сформувалося торгове суспільство відкритого типу. Спочатку компанія спеціалізувалася на виробництві радіоприймачів.
У 1925 р. Макс Браун відкрив для себе нові тенденції у виробництві пластмас і за допомогою саморобних машин, що пресували пластмасу, почав застосовувати їх в проїзвожстве власних виробів, а в 1928 році Браун побудував першу будівлю фабрики. Вже у той час в архітектурі фабрики закладалися закони функціональної доцільності, що пізніше стали основою корпоративного дизайну.
У 1929 р. Браун розробив власний радіоприймач з вбудованою аккустічеськой системою і приступив до його виробництва. У 30 р. компанія Braun зайняла 7-у позицію в рейтингу серед 28 німецьких виробників радіоприймачів. У 1932 р. Макс Браун розширив виробництво і одним з перших в Європі почав випускати пристрій, що об’єднав радіо і програвач. Відкрилися представництва Braun за кордоном: у Франції, Швейцарії, Тунісі, Іспанії і Голландії.
Фірмовий логотип компанії з’явився лише в 1935 р. Тим часом коллічество співробітників стрімко росло. Вже в 1938 р. їх число склало 1000 чоловік.
У 1941 р. Макс Браун розробив концепцію електричної бритви. Цей проект відразу став пріоритетним в компанії. Проте з 1947 р. поновилося виробництво радіоприймачів. Значний прогрес в проекті по створенню електричної бритви намітився лише до кінця 40-х, коли до проекту підключився один з синів Макса Брауна Артур. У 1950 р., за рік до своєї смерті, Браун старший запустив в серійне виробництво першу електробритву Braun “S 50”. Плюс до всього компанія почала розробляти лінію малої побутової кухонної електротехніки.
Макс Браун помер 6 листопада 1951 р., і керівництво компанією прийняли два брати Артур і Ервін Браун, які в майбутньому першими в Європі реалізували соціальну програму здоров’я і живлення для своїх співробітників. Під їх керівництвом компанія Braun почала працювати над концепцією фототехніки і в 1958 р. випутіла першу фотовспишкамодель “EF 1″, розраховану на широку аудиторію. Перша професійна фотовспишкамодель “F 800″ була випущена вже в 1965 р.
У вересні 1954 р. Ервін Браун після відвідин лекції професора Вільгельма Вагенфельда, прихильника ідеї функціональності форм у виробничих виробах, ухвалив рішення про перевлаштування компанії і формуванні нової концепції створення всієї продукції компанії. Незабаром компанія Werkstatt Wagenfeld отримав замовлення від компанії Braun на створення нової версії переносного радіо-програвача у вигляді валізи, названої згодом “combi”.
Артур і Ервін Браун запросили відомого кинопродюсерадоктора Фрітца Айхлера для розробки фірмового дизайну компанії Braun. З середини 1954 р. Фрітц Айхлер відповідав за весь дизайн продукції компанії. Він же був ответствен за запуск нової стратегії дизайну Braun на виставці в Дюсельдорфі в 1955 р., яка мала великий успіх. Артур Браун також пробував себе як дизайнера і близько 6-ти років Артур Браун разом з Фрітцем Айхлером вів створення серії радіол. А в 1955 р. компанія Braun випустив свій перший чорно-білий телевізор.
У 1955 р. Айхлер запросив в Braun як консультант Дітера Рамса, професор Вищої школи Образотворчих мистецтв в Гамбурзі. З 1956 р. Рамс став дизайнером компанії, а з 1968 директором відділу дизайну. Дітер Рамс в період з 1956 р. і по 90-і рр. був провідним дизайнером, що брав участь практично у всіх проектах компанії Braun. У 1956 р. компанія Braun відкрила власне відділення дизайну. У 1957 р. були створені нові моделі чорно-білих телевізорів з вбудованим радіо.
У 1958 р. Айхлер і Рамс почали повну перебудову корпоративного дизайну. З 1 січня 1962 р. компанія Braun стала акціонерним суспільством. А в 1962 р. випустила нову електробритву, що відповідає всім принципам нового “функціонального” дизайну і передовим технологіям, поставила рекорд по рівню продажів. Нова бритва забезпечувала менше роздратування шкіри і чистіше гоління, а новий дизайн підкреслив унікальність продукту компанії. У дизайні відбулися істотні зміни. Класичний білий колір був замінений на неймовірний для того часу - чорний, глянсове покриття було замінене на матове.
У 1963 р. компанія Braun представила нову електричну зубну щітку “mayadent”. Практично до сьогоднішнього моменту Braun, при створенні інших модифікацій електричних зубних щіток, дотримувалася основних принципів, закладених в “mayadent”.
19 грудня 1967 р. компанія Braun стала підрозділом Gillette Company. Компанія Бостона Gillette, США, придбала 100 % звичайних акцій і більшість привілейованих акцій. З марки, відомої в основному на ринках Німеччини і Північної Європи, Braun перетворилася на виробника глобального масштабу. Gillette підтримала філософію продукції Braun одночасно при введенні необхідного управління і фінансових ресурсів, щоб дати можливість Braun досягати і утримувати рівень конкурентоспроможності на міжнародній арені.
У 1971 р. Braun випустила перший електронний будильник і перший кишеньковий калькулятор “ЕТ 11″. У тому ж 75-м був випущений перший касетний магнітофон “TGC 450″.
До 1977 року чисельність співробітників досягла вже 8500 чоловік. У 1985 р. дизайнер Пітер Хартвайн створив перший CD-плейер”CD 3″, а в 1988 р. - відеомагнітофон “VC 4″. У 1989 р. компанія Braun створила перший жіночий епілятор Braun “Silk-epil EE 1″, який відразу зайняв лідируюче положення в цій категорії. У 1998 р. на Уралі з’явилося представництво BRAUN - “Braun-Ekaterinburg”.
В даний час компанія Braun постійно працює над новими категоріями товарів. Нові проекти компанії істотно впливають на підтримку і розвиток лідерства компанії на ринку. Нові вироби Braun, запущені у виробництво протягом останніх п’яти років, складають приблизно 60% від загального об’єму продажів Braun. У виробництві сіткових електробритв, епіляторов, засобів по догляду за порожниною рота, фенів і інфрачервоних термометрів Braun є світовим лідером.
Історія гоління майже так само стара, як людство: близько 20 тисяч років назад наші предки почали видаляти волосся на обличчі - чому, невідомо. Можливо, пані кам’яного століття вирішили, що так чоловіки виглядають значно кращими. А можливо, все виходило від абсолютно егоїстичного бажання людини не бути схожим на тварин хоч би зовні.
У справу йшло все, що попадалося під руку, - шкрябання, кам’яні ножі, порожні раковини молюсків для ретельнішого вищипування і т.д. В ритуальному екстазі чоловіка обмазували себе глиною, яку через деякий час безжально віддирали разом із замурованими вусами і бородою.
У залізне століття не тільки загострилися соціальні відносини, але, як показують розкопки, удосконалилися знаряддя праці і, зокрема, пристосування для гоління. Тоді вперше з’явилися гострі металеві предмети. Проте гоління як і раніше залишалося достатньо небезпечним заняттям, а бритвений прилад вимагав значних удосконалень.
Гостра історія
Новаторами в області винаходу бритвених пристосувань по праву можна рахувати людей військових. Саме вони в різні часи і історичні епохи творчо підходили до гоління. У перервах між битвами воїни розважали себе, наводячи глянець на щоках і підборідді, використовуючи для цього те, що було під рукою, - шаблю, сокиру, ніж. Пізніше за розвагу переросли в звичку, в традицію, були закріплені в армійському статуті. А простій бойовий ніж еволюціонував в гостру небезпечну бритву.
Почався швидкий прогрес: у 1100 р. до Різдва Христового в Європі вже користувалися попередниками сучасних бритв - бритвами з одним лезом і ручкою. Приблизно у 330 р. до Р.Х., за часів правління Олександра Великого, греки і римляни перейняли єгипетський метод гоління за допомогою бронзових скребків. Воїни стали голити не тільки бороди, але і волосся на голові, щоб вороги не могли за них схопити. З тих пір неголені дикі народи стали називати «варварами», від латинського слова «barba» - борода. Німецьке дієслово «голитися» (rasieren) теж має латинське коріння. Він походить від дієслова «rasare», буквально - дряпати або скребти.
Протягом подальших сторіч форма і матеріал бритви зазнавали деякі зміни, проте в цілому залишалися тим самим, хоча окремі люди і зазнавали труднощі в обігу з нею. Моряки першими з’ясували, що в морі досить складно без наслідків водити по обличчю гострою бритвою. Вони перестали це робити, і більшість з них відростила бороди. Той, хто міг собі дозволити, голився у цирульника. Вже стародавні греки відкривали салони для гоління, які в подальші сторіччя стали установами, що мають велике соціальне значення. Там зустрічалися, щоб обмінятися новинами, поговорити, почитати газету.
Для простих людей цирульник був центром сільського або міського життя, а його відвідини замінювали благородні клуби. Спроможні люди часто голилися за допомогою особистої слуги або, принаймні, викликали цирульника додому.
Небезпечна бритва хоч і зручніше за сокиру, але користуватися нею особисто могли тільки володарі міцної нервової системи. На Русі бояри взагалі відмовлялися піддавати себе ризику і, по одній з історичних версій, придумали теорію про особливу довгобороду гідність. Тільки завдяки цареві-революціонерові Петру I, що рубав бороди «з плеча», ми зуміли довести басурманам, що російський чоловік не гірший за татарина. Та що і говорити, в історії всяке бувало.
В цю епоху гірше за всю справу з голінням йшли в армії. Розвиток військової техніки і військового мистецтва не дозволяли розслабитися і зосередитися у вільний від боїв час на улюбленому занятті. Кількість зарізаних при необережному голінні бійців постійно росла і загрожувала перерости в загальнолюдську катастрофу. І рішення було знайдене військовим у відставці, який на пенсії роздумував про шляхи врятування солдатських життів. А може, із-за контузії його руки тремтіли, і голитися небезпечною бритвою він вже не міг. Ходять також чутки, що полковник просто вирішив зайнятися вигідною комерцією. Так або інакше, але йому це вдалося.
І на початку XIX століття відставний полковник Шик винайшов бритвений верстат. Процес гоління воднораз перетворився на цілком безпечне заняття. Величина виступаючого леза була така мала, що зарізати себе або супротивника було неможливо.
Ця подія гідна того, щоб поставити його в один ряд з винаходом колеса. Процес вдосконалення верстата для гоління лавиноподібно охопив кращі уми людства. Удосконалилося все: леза формою і хімічному складу, форма і дизайн ручки, маневреність і зручність головки. Кількість тих, що супроводили голінню товарів перевершило кількість відомих жіночих духів.
З XVIII століття до наших днів
Починаючи з XVIII століття, цитаделлю виробництва бритв було англійське місто Шеффілд (Sheffield). Пізніше з’явився другий бритвений центр - німецьке місто Золінген (Solingen). Число тих, що існували у той час мазкий і виробників було настільки велике, що сьогодні важко відновити історії їх розвитку. Сотні дрібних і крупних підприємств поставляли на світовий ринок незліченну кількість бритв. Бритви із Золінгена прославилися завдяки своєму першокласному поглибленому заточуванню. Шелестіння, що шарудить, видається ними при голінні, нагородило їх додатковою назвою «Співаючі бритви».
Золоте століття небезпечної бритви закінчилося в 1895 році, після того, як американський винахідник-любитель на ім’я King Camp Gillette (його дійсно так звали) утілив свою ідею - затиснути двосічне лезо в ручці-утримувачі. Свій винахід він назвав «safety razor» (безпечна бритва). І справді, гоління стало істотно простіше і безпечніше. Народилося недовговічне бритвене лезо, яке революційним чином змінило побут чоловічої частини людства. Хоча перші бритви Gillette поступили на ринок тільки в 1903 році, бритвена історія почалася успішно: вже в 1904 році було продано 12,4 мільйонів штук таких бритв! Наступний етап в розвитку відбувся тільки через півстоліття.
Британська фірма Wilkinson Sword, заснована в 1772 році для виробництва гармат і холодної зброї, в 1956 році представила першу неіржавіючу бритву. Але і у неї виник конкурент - електробритва, запатентована ще в 1928 році Якобом Шиком (Jacob Schick). Перший її варіант був незручний у використанні, тому довго не мав попиту. Тільки у 70-і роки, після того, як американська фірма Ремінгтон (Remington) перевернула ринок, удосконаливши техніку, електробритви придбали популярність і стали розкуповуватися у великих кількостях.
З XVIII століття до наших днів
Первісні часи
Історія гоління налічує багато тисячоліть. Щоб дізнатися, як людина почала позбавлятися ось рослинності на обличчя, потрібно повернуться приблизно на 100 тисяч течія назад, в Кам’яне Століття, де перші Неандертальці почали висмикувати волосся, розмальовувати і татуювати свої тіла. Ще їм чомусь подобалося обточувати зуби - для краси, напевно.
Досліджені в наші дні наскальні малюнки можуть розповісти нам про деякі способи видалення волосся з лиця, яким користувався житель Кам’яного Століття. Першим пристосуванням для гоління стала звичайна черепашка, яку використовували як пінцет, просто затискаючи волос між половинками раковини і вириваючи його. Це чудовий винахід, удосконалюючись, набуваючи все нових форм, приносячи біль багатьом поколінням чоловіків і жінок, дійшло і до нас як досить популярний інструмент для видалення волосся на обличчя і тілі.
Найпершими знайденими серед розкопок бритвами були заточені кремнієві камені, які були зроблені, можливо, близько 30000 течія до н.е. Кремінь можна зробити надзвичайно гострим, але, на жаль, геть був одноразовим інструментом для гоління, оскільки дуже швидко ставав тупим і непридатним до використання. Мало того, що стародавня людина збривала і вищипувала волосся, геть ще і наносив себе каліцтва у вигляді художніх шрамів на шкірі. При цьому шрами або офарблювали в різні кольори, або залишали як є. Так з’явилася татуїровка.
Інші знайдені пристосування для гоління з каменя були віднесені до Неоліту, або пізнього Кам’яного Століття.
4000 - 3000 течія до н.е.
Жінки видаляють волосся на тілі за допомогою приготованих власноручно депіляционних кремів, що містять лякаючі поєднання компонентів, типа миш’яку, винищити і крохмалю.
3000 течія до н.е.
З’являються нові винаходи - бритвені пристосування для регулярного використання. Довгий термін життя таких бритв був заснований на винаході обробки металів. У Індії і в Єгипті були знайдені мідні бритви.
1500 - 1200 течія до н.е.
У цей період в Скандинавії були проведені одні з найскладніших бритв стародавніх часів. Серед розкопок в Данських Похоронних Горбах були знайдені бритви в шкіряних чохлах. На бронзових лезах цих бритв тисненням або гравіюванням були нанесені сцени з міфології. Ручки були вирізані у формі кінської голови.
500 течія до н.е.
Коротка стрижка і гладко поголена особа - ось стиль чоловіка цього часу в Греції. У цей період моду чоловікам задавав Алекандр Македонський - великий завойовник, буквально схиблений на голінні. Геть голився навіть у важкий час битв і не дозволяв себе бути відміченим з “Триденною щетиною”, вступаючи в бій. Греки розглядали таке відношення до гоління як естетичний підхід до особистої гігієни, як в Близькосхідних культурах.
500 течія до н.е.
Римські жінки в цей період видаляють волосся бритвами, пемзою, а також за допомогою депіляционних кремів, зроблених в домашніх умовах із спеціальних медичних препаратів. Щоб вищипувати брови, вони використовують пінцети.
У римських чоловіків були кваліфіковані домашні слуги, які замінювали ним похід до цирульника. Деякі жителі Рима не могли дозволити себе особистої слуги, тому починали свій день з візиту до перукаря або цирульника, який брил їх особи римською бритвою. На жаль, така бритва швидко іржавіла і ставала тупою, що приводило до частих порізів на лицях римлян. Але приводів для хвилювання громадян Рима не було, оскільки перукарі могли надати першу допомогу - накладе на обличчя заспокійливу маску із спеціальної ароматної мази або ганчірковий компрес, просочений спеціальним маслом і оцтом.
Не дивлячись на всі небезпеки, що підстерігають римлян в цирульника, цирульні все одно залишалися суспільними культурними центрами. Жителі Рима щодня збиралися тут, щоб дізнатися останні новини і плітки.
400 течія до н.е.
Типово для чоловіка в Індії було носить акуратно пострижену, доглянуту бороду. При цьому он збриває все волосся на груди і лобковій області. Індійські жінки видаляють волосся на ногах за допомогою бритви і пінцета.
400 течія до н.е.
В цей час в Греції жінки видаляють волосся на ногах, підпалюючи їх теплом лампи. А більшість грецьких чоловіків почали голитися регулярно за прикладом Великого Олександра Македонського.
300 течія до н.е.
Публікус Тісиніус Маенас, багатий грецький бізнесмен, привіз з острова Сіцілія до Риму професійних цирульників, які відкрили нові горизонти гоління. Вони використовували залізні бритви з тонкими лезами, заточеними за допомогою води і точильного каменя. При цьому вони не використали мило і масло, із-за яких на голінні йшло дуже багато часу. Такі тенденції гоління збережуться аж до сходження на престол імператора Андріана.
300 течія до н.е.
У той же самий час в Римі молоді люди двадцяти одного року ось роду, за заведеною традицією, повинні були вперше позбавитися ось волос на обличчя. Цей ритуал супроводжувався чимось на зразок вечірки і означав перехід хлопця до дорослого життя, офіційне визнання його чоловіком. Друзів хлопця запрошують постежити і подарувати що вперше голиться подарунки. Тільки солдати і те, хто навчався на філософів, були звільнені ось обов’язкового виконання ритуалу.
292 течія до н.е.
Відомий африканський полководець Сципіон Африканський Старший (236 - 183 рр. до н.е.), такий, що приніс поразку розгрому Ганнібалу в 202 році до н.е., підтримує моду на чисто поголене обличчя. Їм захоплюються і ему наслідують усюди в Римі і державах, що є сусідами.
50 течія до н.е.
У Римі цього часу багато чоловіків наслідують приклад Юлія Цезаря (101 - 44 до н.е.), який щодня пінцетом вищипував волосся на обличчя. Тоді ж он писав, що “Брітонци голять все тіло, окрім голови і верхньої губи.”
54 - 68 роки
На початку нашої ери Римом управляв печаль відомий імператор Нерон. Його друга і найулюбленіша дружина Поппея практикувала щоденне іспользваніє кремів для видалення небажаного волосся на тілі. Креми служили альтернативою кривавим наслідкам гоління з використанням леза. Останні із знайдених кремів містили такі дивовижні для сучасної людини інгредієнти, як: смола, відвари виноградної лози і плюща, тваринний жир, козиний жовчний міхур, кров кажана, подрібнена в порошок гадюка та інші.
Приблизно 100-й рік
Регулярне гоління для Римлян цього часу переходить в розряд давно забутих поганих звичок, завдяки імператорові Адріану (76 - 138 рр. н.е.), що відроджує поголовне носіння бороди. Фактично, геть хотів таким чином приховати своє далеке ось ідеального особа, а точніше, його колір. Ну а його підлеглим нічого не залишалося, окрім як наслідувати своєму правителеві.
476 рік
Падіння Римської Імперії.
Середньовіччя: 476 - 1270 роки
Середньовічні жінки носили дуже великі головні убори, при цьому “останнім писком” вважалося повне отстутсвіє брів, вій, волосся на шиї і висках. Щоденне вищипування і сбріваніїе волос може здатися сучасній людині мазохізмом, але справжня леді Середньовіччя вважала своїм обов’язком постійне прагнення до ідеалу жіночої краси. Поза сумнівом це примушувало жінок здаватися фактично лисими і небагато не ось миру цього, але такий вигляд вважався еталоном краси.
840 рік
У південній Іспанії знаменитий музикант і виконавець з Багдада, відомий як Блекбед (перев. “Чорний дрізд”), відкрив перший усесвітній інститут краси. Студентів інституту навчають секретам видалення волосся, застосування косметика, виготовлення дезодорантов, використання зубного порошку, а також основам перукарського мистецтва.
1066 рік
Гоління і стрижка допомогли Вільяму Нормандському в його вторгненні до Англії, якою у той час управляв Гарольд Саксонський. Перш ніж атакувати, Гарольд послав шпигунів для збору відомостей про супротивника. Вони повернулися із звітом про відмічену дуже велику групу “священиків”, але ні про одного ворожого солдата ні слова не було. Ці “священики”, власне, і були армією Вільяма. Шпигуни Гарольда помилково прийняли їх за священиків через те, що вони були гладко поголені і пострижені під пажів. Волосся на їх потилицях було повністю збрите, а ззаду і по сторонах коротко вистрижені, що надавало їм вигляду ченців.
Хрестові походи: 1096 - 1270 роки
Ближній Схід надає сильна дія на середньовічну Європу - на стиль одягу, туалетне приладдя і звичаї Середньовіччя в цілому.
1100 - 1199 роки
Дванадцяте сторіччя радикально міняє моду на одяг і зовнішній вигляд. На початку століття французькі чоловіки носять бороди, але до кінця століття майже всі підборіддя стали гладко поголеними.
1500 рік
Ацтеки центральної і північної Америки збривають волосся за допомогою бритв, зроблених з вулканічного скла - обсидіану.
1558 - 1603 роки
Серед середньовічних жінок як і раніше переважає модна традиція сильного вибілювання шкіри і повного видалення брів і волосся області лоба. Сильний вплив на збереження такої моди надавав і те, що такий спосіб догляду за собою практикувала королева Єлизавета I (1558 - 1603) протягом свого панування. Відчуваючи старість, що наближається, она наносила на обличчя величезну кількість білив. Багато придворних пані наслідували її приклад. Але це дуже негативно впливало на їх шкіру, оскільки в білилах міститься велика кількість свинцю.
Кінець 17 століття
Жінки-аристократки все ще вищипують брови і голять лоби, а також носять парики.
Середина - кінець 18 століття
І чоловіки, і жінки видаляють волосся з лоба, щоб носив штучні накладні брови.
1770 рік
Французький перукар Жан-Жак Перрет пише трактат під назвою “The Art of Learning to Shave Oneself (La Pogonotomie)” - “Навчання мистецтву гоління (Погонотомія)”. У трактаті он дає чоловікам поради по використанню різноманітних засобів і інструментів для гоління. Також в цій книзі вперше була відвінута ідея про “безпечну бритву”.
1770-е роки
Французькі жінки дійшли до того, що голять голову налисо, щоб носив величезні, чудові декоративні напудрені парики, стилізовані у дусі “останнього морди”.
Кінець 18 століття
Випущена перша в світі безпечна бритва - бритва Перрета із закріпленим на лезі дерев’яним захистом, який оберігав ось дуже глибоких порізів. Ця бритва давала ту безпеку при голінні, якої так потребувало суспільство. По суті, бритва Перрета - перша безпечна бритва в світі. Але, проте це лише початок розвитку безпечної бритви.
Почало 19 століття
Гоління і ретельний догляд за собою стає у чоловіків надмірно самозакоханим, майже егоїстичним заняттям. Це трапилося завдяки жителеві Лондона, Джорджу Брайену Брюммелю (1778-1840), який був свого роду денді. Геть був відомий бездоганним доглядом за собою, манерами і стилем одягу. Ходили чутки, що Брюммель голився по декілька разів на день і вищипував пінцетом волосся, що залишилося незбритим. Після отримання спадку, який залишили ему батьки, Брюммель вирішив присвятить себе тому, щоб підтримувати стиль життя “джентльмена ось моди”. Інші чоловіки йшли по його стопах, бажаючи підлога такими, як он.
Почало 19 століття
Європейські жінки до цих пір готують депіляционниє креми в домашніх умовах, на кухнях. Типовий для цього часу склад крему включав деревину дуба і біле французьке вино. Ці інгредієнти варили в гарячій воді або на пару протягом 24 годин. Інший популярний рецепт включає воду, що дистилює, коріння чистотілу і масло волоського горіха - популярний депіляционний компонент.
18 - 19 сторіччя
У Шеффілде, Англія, проводяться сталеві небезпечні бритви. Вони залишалися затребуваними до середини 19 століття. Але небезпечні бритви дуже швидко ставали тупими, для довгого регулярного використання їх потрібно було часто править і заточувати.
1830 рік
Американським чоловікам тепер не достатньо того, що з’являться в суспільстві неголеним (причому, голова також повинна бути голеною налисо) просто непристойно. Тепер вони носять парики або капелюхи.
1840 рік
У 1814 році “король” гоління і приклад для загального наслідування, Джордж Брайен “Денді” Брюммель біг з Англії, щоб позбавитися ось величезних боргів, які накопичив, граючи в азартні ігри. Залишок своїх днів он ховався, а помер у французькій божевільні.
1847 рік
Англійський винахідник Уїльям Хенсон створив першу бритву, мотику, що нагадує формою. Полотно леза бритви розташувалося перпендикулярно ручці, що схоже на форму садового інвентаря. Це назавжди змінило спосіб утримування бритви в руці і на порядок підвищило рівень безпеки. Це було великим успіхом.
Кінець 19 століття
Чоловік Вікторіанської епохи тепер дуже уважно відноситься до особистого відходу. Геть починає використовувати мило для гоління і лосьйони після гоління, які зазвичай робили удома на кухні з лавровишневої води.
1880 рік
У США брати Кампфе реєструють патент на першу “безпечну” бритву. На одній з кромок її леза знаходиться захист з шкіри. Використовується та сторона бритви, яка часто знімається для правки. Бритва стала кращою з доступних пристосувань для гоління на ринку, що дозволяють поголитися без порізів. Але ковані леза цього часу вимагали частого заточування.
1895 рік
І знову США. Продавець Балтіморськой друкарської компанії Кинг Камп Жіллетт висуває ідею про нове одноразове лезо. Протягом подальших шести течія он просуває свій винахід, знаходить спонсорів і виготівників, які утілюють його мрію в життя.
1900 рік
Індійці Центральноафриканських племен все ще іпользуют бритви, зроблені з вулканічного скла - обсидіану.
1901 рік
Жіллетт об’єднується з інженером-механіком Массачусетського Технологічного Інституту Вільямом Никерсоном в Бостоні, штат Массачусетс. Разом вони модифікують безпечну бритву і проводять одноразове змінне двостороннє лезо. У тому ж році вони отримали патент на свій винахід. Нова Т-подібна безпечна бритва відкривається вгору для зміни затупівшегося леза на нове. Леза починають робити (вирізувати) з “Смугових шматків”, не куванням.
1903 рік
Жіллетт починає свій підйом до престолу короля Американського ринку бритв, завдяки високій якості і доступній ціні бритв, а також грамотному підходу до маркетингу. До 1903 року було продано 51 бритву і 168 лез.
1904 рік
При рік продажу сильно виросли і до 1904 року дозріли 90 тисяч бритв і 123 тисячі лез.
1905 рік
Жіллетт окриваєт перший офіс за кордоном, в Лондоні, щоб продавати свою продукцію в Європі.
1910 рік
Уїлліс р. Шокки отримує американський патент на нову безпечну бритву, в основі системи якої лежить обертання леза. Бритва стала прародителькою електричних бритв. Махове колесо, кероване уручну, дозволяло бритві працювати протягом недовгого часу.
1914 - 1918: Перша Світова війна
Жіллетт укладає фантастично велику угоду з американськими Озброєними Силами, які забезпечили безпечними бритвами і лезами кожного військовослужбовця. Таким чином компанія Жіллетт показала якість і відладжену своєї роботи. Це дуже позитивно відбилося на усесвітньому просуванні продукції і громадській думці про компанію Жіллетт.
20-е - 30-е роки 20-го сторіччя
Популярні актриси Голлівудського кіно повністю видаляють брови, збриваючи, вищипуючи або видаляючи їх за допомогою депіляционних кремів. Після цього вони “малюють” їх за допомогою спеціального олівця для брів. Доходить навіть до того, що намальовані брови виглядають не просто неприродно, а сильно перебільшено і навіть страшно. Особливо на чорно-білому кіноекрані. Як брови актора Груче Маркса, який їх повністю видаляв, малюючи після цього наново жирним чорним олівцем в досить незвичайних формах.
1921 рік
Підполковник армії США Якоб Шик так сильно надихнув військовою гвинтівкою з магазином, що винаходить нову бритву, названу “MAGAZINE REPEATING RAZOR” (бритва - копія магазина). Змінні леза зберігаються усередині ручки бритви. Мудрована система бритви дозволяла замінити старе лезо, навіть не стосуючись при цьому поверхні нового. Леза для цієї бритви продавалися в спеціальних касетах, які легко вставлялися в бритву. Також Шик починає розробляти свою нову бритву із змінними лезами (”injector razor”), яка стане дуже популярною в подальші роки.
1925 рік
Полковник Шик засновує компанію під назвою “Magazine Repeating Razors” для масового виробництва вищезазначених бритв.
1926 рік
Полковник Шик починає велику рекламну кампанію в США для збільшення продаж “Magazine Repeating Razor”.
1926 рік
Полковник Шик винаходить першу в світі “суху” електробритву з вібруючими лезами.
1927 рік
Полковник Шик продає активи своєї “Magazine Repeating Razors” компанії під назвою “American Chain & Cable”, щоб отримати достатню кількість капіталу для виробництва нової “сухої” електробритви.
1929 рік
Електробритва полковника Шику, нарешті, стає доступною широкому кругу споживачів. У цій новинці серед бритвеного приладдя використовується маленький двигун для того, щоб приводив леза в рух. На жаль, широка публіка не прийшла в очікуваний полковником божевільний захват, і бритву купували досить слабо.
1929 - 1948 роки
Механік і інженер-електрик Олександр Хоровіц поступає на роботу в компанію Philips в Ейндховене, Голландія (Нідерланди). Геть розробляє велику кількість нових товарів, наприклад, відому електробритву PhiliShave - першу електричну бритву з двома головками. Всього, за більш, ніж 50 перебіг роботи в компанії, Хоровіц отримав 136 патентів на свої винаходи.
1930 рік
Бритва Уїлліса Шокки, прародителька електричних бритв, до цих пір займає перше місце на ринку. Полковник Шик приєднує цей бізнес до своєї компанії, і далі вже звучить назва “Schick Dry Shaver, Inc.”
1930-е роки
Жінки в США купують вироблені спеціально для чоловіків бритвене приладдя і засоби, тому що більшість чоловіків все ще вважають, що турбота про власну зовнішність - чисте жіноче заняття. Проте, велика частина пудр і кремів після гоління для чоловіків продається і використовується досить непогано, і це дає толчек цілої революції в області виробів для гоління і туалетного приладдя. У Європі і в США жінки почали використовувати для видалення волос з тіла гарячий віск.
1931 рік
Полковник Шик, нарешті, отримав патент на першу в світі електричну “суху” бритву.
1935 рік
Із-за числа проблем, що збільшується, із здоров’ям нації, полковник Шик переїздить до Канади.
1936 рік
Фірма Sunbeam представляє миру свій новий продукт - електробритву Shavemaster.
1937 рік
Полковник Шик вмирає під час операції на нирки. Його дружина Флоренцію залишається овдовілою з двома дочками на руках.
1939 - 1945: Друга Світова Війна
У Ейндховене (Голландія) компанія Philips на чолі з Фредеріком Філіпсом починає виробництво електробритви PhiliShave (”Філішейв”) - першої бритви з двома головками. Також, Філіпс в цей час ховається і вислизає ось нацистів, прагнучи не мати з ними справи.
1940-е роки: Друга Світова Війна
Деякі жінки в США видаляють волосся на ногах і пахвах жахливо хворобливим способом - за допомогою наждачного паперу. Їм нічого не залишалося робити, оскільки під час війни був серйозний брак матеріалів, практично будь-яких, особливо металів і хімії.
1940 рік
Фірма Schick Dry Shaver включена в компанію Rainbow, Inc., штат Делавер.
1940 рік
Найпопулярніший депіляционний лосен, Nair (”Наїр”), включає могутній компонент, який руйнує структуру протеїну волосся, ослабляючи волос. До того ж, геть забавно пахне.
1946 рік
Компанія Rainbow, Inc. міняє назву на Schick, Inc.
1960 рік
Безпечні бритви Gillette з довговічними лезами з неіржавіючої сталі заповнюють ринок в США. Пізніше з’являються інші недорогі бритви із змінними лезами і одноразові бритви.
1960 - 1970-е роки
Безпечні бритви, які не заточуються і не мають змінних лез, захоплюють ринок бритвеного приладдя як для чоловіків, так і для жінок. Вони використовуються 2-3 рази, після чого їх викидають. Багато виготівників додають одноразовим бритвам економічну простую форму, щоб зменшити витрати на виробництво і понизити продажну ціну.
1966 рік
Philips випускає першу електробритву з трьома головками - PhiliShave 3, що стала основою для подальших бритв PhiliShave.
1971 рік
Компанія Gillette починає широкомасштабне агресивне просування на ринок своєї нової бритви з двома лезами. При цьому треба пригадати, що подібні бритви можна було придбати ще в 30-е роки.
1978 рік
Американський підприємець Віктор Киам вирішує, що його електробритва Remington - найкраща. Геть купує всю компанію. Після цього он, власною персоною, виступає в телепередачах на національних каналах, щоб просунути свою ідею в маси.
1979 рік
Компанія Schick, Inc. закриває завод-виготівник в Америці.
1981 рік
Philips DAP і їх підрозділ в США, Norelco, набувають торгової марки і прав на виробництво в Schick, Inc., після чого засновують штаб-квартиру в Стамфорде, штат Коннектікут.
Образ сучасного процвітаючого бізнесмена або політика асоціюється у нас не тільки з костюмом від Armani, годинами від Cartier або запонок від Lalique, але і з ідеально поголеною особою. Відпустити бороду можуть дозволити собі зовсім вже не зв’язані строгим стилем люди. Тим часом, ще декілька сторіч тому саме борода служила мірилом сили, розуму і інших чоловічих достоїнств. Адже не дарма народна мудрість і що експлуатують її на повну котушку літератори укладали силу магів і чарівників не абикуди, а саме в бороду. Пригадаємо хоч би Чорномора, Синю Бороду або Старого Хоттабича. Що ж відбулося?
Екскурс в анатомію
Звернемося спочатку до предмету, з бородами, на перший погляд, ніяк не зв’язаному. Багато психологів і соціологів хвилює питання: чому в різних не зіпсованих цивілізацією куточках планети, там, де люди і взимку і літом ходять голими, чоловіки в обов’язковому порядку прикривають свій дітородний орган?
В результаті спостережень за людиноподібними мавпами народилася наступна гіпотеза. Фалос ховають для того, щоб… підтримувати в племені мир і порядок. Річ у тому, що у вищих приматів цей орган служить не тільки для продовження роду і відправлення природних потреб, але і для визначення соціального статусу.
Подібні поведінкові рефлекси збереглися і у людини. Тільки що робити вождеві, якщо у нього раптом «не спрацювало»? Подібна фізіологічна проблема неминуче спричинить втрату «посади». Або інша ситуація: ерекція виникає у молодого воїна, який і в думках не має боротися за першість. Але пеніс, на відміну від мови, не уміє брехати. Наказати йому не можна. Залишається тільки заховати, щоб не показувався на очі і не втручався в заведений розпорядок життя. А у деяких племен в Новій Гвінеї до цих пір довжина чохла, що надягає на дітородний орган, прямо пропорційна суспільному положенню.
Гормони і історичні факти
Борода, на відміну від пеніса, - вторинна статева ознака. Але він безпосередньо пов’язаний з потенцією свого володаря. Адже волосся на обличчі особливе. Вони ростуть тим пишніше, чим вище рівень чоловічих статевих гормонів в організмі. Цим вони відрізняються від тих, що на верхівці, які від надлишку чоловічих статевих гормонів починають хиріти і випадати. У лікарів є навіть спеціальний термін: «андрогенна алопеція». Отже не дарма у всі часи до бороди відносилися з особливим благоговінням: адже вона служила «дзеркалом» чоловічої сили свого володаря. І хоча не так явно, як фалос, але теж указувала, «хто тут головний».
У давньому Єгипті штучна довга борода була неодмінним атрибутом вищої влади. Її носили навіть жінки-фараони (пряма аналогія з вищезазначеними чохлами).
Між іншим, всупереч поширеній думці, голити бороди в Росії почали задовго до Петра I. Тільки робили це чоловіки, скажімо так, особливої природи: ті, що любили підфарбовувати губки і вбиратися в жіночі плаття. Зрозуміло тепер, чому бояри так чинили опір петровському нововведенню.
Офіційна версія масової відмови від бороди така. В середині XVII століття на престол зійшов 15-річний Людовик XIV. У малолітнього короля борода ще не встигла вирости. Наслідуючи йому, придворні почали голитися. А потім звичай розповсюдився і в інших європейських країнах.
Втім, можливо, справа йшла і не зовсім так. Що якщо королівська челядь розпрощалася з бородами, не віддаючи дань моді, а просто проявляючи по відношенню до юного монарха цілком зрозумілу делікатність? Ну, непристойно носити символ мужності, якщо у старшого за званням він відсутній.
Сьогодні в бороді бачать якийсь атавізм. Мов, так, корисна була штука, коли потрібно було від морозів або гарячого вітру з піском обличчя ховати. Проте в цивілізовані часи чоловік від природи залежить мало, тому і потреба в бороді відпала. Позвольте-позвольте! Якби борода була тільки «одягом для особи», то природа нагородила б нею і жінок. А так вийшла чоловіча (хоч і вторинний) статева ознака.
Борода в наші дні
Борода елемент іміджу у всі часи →